Баккалінський Арсен Якимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баккалінський Арсен Якимович
Народився13 (25) січня 1880
Вороньків, Бориспільський район
Помер1921
Вороньків, Бориспільський район
Країна Російська імперія
Діяльністьпоет, фольклорист, хормейстер
Alma materКиївська духовна семінарія (1900)

Арсен Якимович Баккалі́нський (псевдоніми і криптоніми: А. З., Арсень Б., З. А., Згода[1]; нар. 25 січня 1880, Вороньків — пом. квітень 1921, Вороньків) — український поет, фольклорист, хормейстер.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 13 [25] січня 1880(18800125) року в селі Воронькові Київської губернії Російської імперії (нині Бориспільський район Київської області, Україна) в сім'ї сільського дяка. Співав у хорі Миколи Лисенка. У 1899 році з хором брав участь у концертній подорожі по Україні. 1900 року закінчив Київську духовну семінарію.

Українські діячі хорової справи, 1910-12 рр. Сидять: Арсен Бакалінський, Кирило Стеценко, Микола Лисенко, Яків Гулак-Артемовський; стоять: Олександр Кошиць, Олександр Коваленко, К. Гончар.

Упродовж 19011904 років працював вчителем початкового училища у селі Сеньківці Київської губернії. Протягом 19041906 років викладав спів в училищах Києва, зокрема Києво-Пріорському, а у 19061920 роках очолював його. Одночасно керував учнівськими хорами, хором робітників заводу Цепи Галя, хором Лук'янівського народного дому, з яким виконував переважно українські народні пісні. Підтримував стосунки з Миколою Лисенком, Кирилом Стеценком, Олександром Кошицем. Помер у Воронькові у квітні 1921 року.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Збирав народні пісні. Його записи опрацьовували для хору Кирило Стеценко (зокрема колядки «Ой яка красна в лузі калина», «Василева мати», «З-під гір, з-під долин», «Ой за горою, за зеленою», «Ой дивнеє народження», «Що у пана Йвана», «Святі сиділи», «А у цього хазяїна на його дворі») й Олександр Кошиць.

1903 року видав збірку поезій «Молоді поривання» під криптонімом А.З. Уклав і коштом друкарні Юхима Фесенка[1] видав у 1904 році в Одесі «Український співаник». У підзаголовку написано:

«Сто пісень з нотами. Улаштував Б. Арсень».

Насправді у збірнику 103 пісні. Є в ньому пісні жартівливі, ліричні, зокрема: «Ой у полі три криниченьки», «Ой під вишнею, під черешнею», «Вийшли в поле косарі», «Не щебечи соловейку», «Їхав козак за Дунай» та інші. Завершує збірку колядка «Нова радість стала»[1]. Багато музично-етнографічного матеріалу залишилося в рукописах.

Автор статей з питань народної освіти.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Андрій Зиль. З пориваннями до слова і пісні. / «Трудова Слава» від 23 січня 2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]